Міста cittaslow Егейського регіону

Ізмір /АКЬЯКА/КЬОЙДЖЕГІЗ/СЕФЕРІХІСАР/ЄНІПАЗАР/ГЬОКЧЕАДА / İZMİR/AKYAKA/KÖYCEĞİZ/SEFERİHİSAR/YENİPAZARI/GÖKÇEADA/Фоча

Ізмір /İzmir

Ізмір, який безперервно було заселено протягом понад 8500 років, вважають одним з найстаріших і найпрекрасніших міст. Відомий по всій Туреччині як «Прекрасний Ізмір», він приєднався до мережі Повільних міст як перше пілотне місто-мегаполіс. Проєкт Повільних міст-мегаполісів було сформовано, щоб визначити взірець філософії Повільного міста, відповідно до якого Ізмір показував найкращий приклад співіснування протягом сотень років.

Історик Геродот, описуючи Ізмір, писав: «Вони побудували своє місто під найвищим куполом неба й з найкращим кліматом у світі».  Аристотель казав своєму учневі Олександру Великому: «Ти недовершений, поки не побачиш його», а Віктор Гюго говорив, що «Смирна — це принцеса...».

Такі відзнаки є цілком заслуженими. Ізмір, як останній пункт стародавньої «Королівської дороги», що простягалася від Анатолії до Перської затоки, розбудовується навколо просторої бухти, переповненої яхтами, кораблями й поромами. Вулиці міста затінені пальмами й облицьовані елегантними конструкціями.

Ізмір асоціюється із шумом моря й вітру. Завдяки середземноморському клімату в Ізмірі переважає сонячна погода протягом усього року. Літо спекотне, а зима м’яка. Берегова лінія Ізміру завдовжки 629 кілометрів пропонує ресторани та кафе, які подають свіжі морепродукти й особливі страви Егейського моря, а також розважальні заклади, чудовий вид на море та 49 прекрасних пляжів, позначених Блакитним прапором. Привертають увагу також прогулянки по набережній Кордон/Kordon і поїздки на поромі з Алсанчаку/Alsancak до Каршияку/Karşıyaka.

На віддалених від моря територіях стародавні руїни й пам’ятники яскраво розповідають про історію незліченної кількості цивілізацій.

Навколо є багато цікавих районів та історичних місць, як-от Пергам/Bergama, Чешме/Çeşme, Фоча/Foça, Кемальпаша/Kemalpaşa, Сельчук/Selçuk, Сеферихісар/Seferihisar, Карабурун/Karaburun, Тір/Tire та Урла/Urla, засвідчуючи, що Ізмір відігравав дуже важливу роль в історії не лише Західної Туреччини, а й усього регіону Егейського моря.

В Ізмірі знаходяться важливі стародавні міста, два з яких включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Одним з найважливіших з них вважають Стародавнє місто Ефес, у Сельчуці. У шостому столітті до нашої ери біля підніжжя пагорба Аясулук навпроти найстарішого порту міста було побудовано Артемісіон, найбільший храм, присвячений Артеміді, який у давнину вважався священним і базувався на стародавній традиції богині-матері Анатолії. Цей храм вважають одним із Семи чудес стародавнього світу. Оскільки впродовж свого існування Ефес перебудовувався, його руїни простягаються на широкі території.

Ефес /Efes і його околиці внесено до Списку всесвітньої спадщини як чотири частини: курган Чукурічі (Çukuriçi), пагорб Аясулук (замок у місті Сельчук, базиліка Святого Іоанна, лазня Іса-бея, мечеть Іса-бея, Артемісіон), стародавнє місто Ефес і будинок Богородиці. Ефес, територія якого була безперервно заселена впродовж близько дев’яти тисяч років, починаючи із доісторичного періоду до еліністичного, римського, східно-римського періодів, періоду турецьких князівств та османського періоду, був відомим портовим містом, а також культурним і торговим центром на кожному етапі своєї історії.

Ще одне стародавнє місто — Пергам. Раніше відомий як Пергамон, він був першою пам’яткою всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Ізмірі й тринадцятою в Туреччині. У давні часи Пергам переважно був культурним центром і столицею Пергамського царства. До сьогодні залишилися численні добре збережені будівлі й пам’ятки, включно з Пергамським акрополем, храмом Асклепія й Червоною базилікою (відомою в Туреччині як Kızıl Avlu, тобто Червоне подвір’я). У музеї Пергаму представлено багато знахідок, отриманих під час розкопок навколо міста.

Вартий уваги також відкритий ринок, що функціює найдовше, Бергама Араста (Османський базар).

Урла, розташована між центром міста Ізмір і відомим курортом Чешме, є автентичним та багатокультурним середовищем з мальовничими вулицями, вимощеними бруківкою, квадратиками кишенькового розміру й кафе, які затінюють столітні платани. Далі егейський дух Урли передають рибальські човни, сільські ринки, виноградники, виноробні й оливкові гаї.

Оливки в Анатолії відомі близько шести тисяч років. Найдавнішу у світі майстерню з виробництва оливкової олії було знайдено в стародавньому Клазоменаї в Урлі. Мікроклімат і рельєф місцевості Клазоменаї також ідеально підходив для виноградарства. Вина, які виготовляли в давні часи, було знайдено в унікальних амфорах. Археологічні знахідки вказують на те, що ці вина продавали на всій території, що охоплювала Західне узбережжя Середземного й Чорного морів, починаючи із 7 століття до н. е.

Маршрут по виноградниках Урли (Urla Bağ Rotası) дає відвідувачам можливість скуштувати якісні вина, виготовлені з винограду із шеститисячолітньою історією. Крім того, відвідувачі можуть насолодитися спокійними прогулянками по винограднику, першокласними виноробнями бутикового типу й пообідати у видатних ресторанах високої кухні.

Маршрут по виноградниках Урли — це дивовижний край безтурботних ландшафтів із традиційними кам’яними котеджами, винними будинками, які зустрінуть вас своєю елегантністю, пальмами й кінними фермами. У сезон збору врожаю виноградники забарвлені яскравими зеленими виноградними лозами зі стиглим, соковитим, червоним виноградом.

Окрім вин, Егейський регіон Туреччини відомий своєю кухнею, що вирізняється стравами з трав, артишоків і закусками, приготованими з використанням оливкової олії (гарячі або холодні маленькі страви, що подаються перед або під час основної страви). Цю самобутню й дуже автентичну кухню чудово доповнюють місцеві вина. Смачного!

Акьяка/Akyaka

Уявіть собі затишне містечко, розташоване між зеленими горами та лазурним морем. Все, що ви їсте, буде вирощено в природньому, незабрудненому середовищі. Ані натяку на шумове забруднення.

Акьяка, що знаходиться в кінці затоки Гьокова/Gökova на північ від округу Мармарис провінції Мугла – це приємний тихий район, оточений соснами. Завдяки его географічному положенню тут є маса можливостей для занять багатьма видами спорту на свіжому повітрі, наприклад, віндсерфінгом, каное, мотоспортом, скелелазінням, парусним спортом, парапланеризмом, рафтінгом, трекінгом та верховою їздою.

Акьяка, що знаходиться в долине ріки Азмак/Azmak, оточений духмяними евкаліптовими деревами. Ріка протікає по полях та спускається до морського узбережжя. Тут є невеликий піщаний пляж та декілька пляжних ресторанчиків.

Історія району Акьяка сходить до античних часів. В стародавні часи в цьому регіоні, відомому як «Родос Пераеа/Rodos Peraea», що означає «материкова частина острову Родос», було засновано карійскьке місто під назвою «Ідіма/İdyma». От цього періоду на шляху, що веде до Акьяка, зберіглися могильні каміння. До того, як Акьяка в 1970-х рр. винайшли ремісники, які хотіли втекти від міського життя, це було маленьке рибацьке селище.

Острів Седір/Sedir в затоці Гьокова/Gökova переповнений античними руїнами. В давні часи острів називався «Цедрае/Cedrae» з -за кедрових дерев – «Cedrus/Кедр». За деякими джерелами, тут проводила літні місяці карійська королівська родина.

Річка Кадин Азмаги/Kadın Azmağı набуває чудового бірюзового кольору серед дерев та очерету та тече з Акьяка в затоку Гьокова. Ви можете покататися рікою на човні та насолодитися спокійною течією води, попиваючи чай.

Кьойджегіз /Köyceğiz

Там, де схід Середземномор’я межує з півднем Егейського регіону, на перетині карійської та лікійської цивілізацій, там, де блакитний колір веде гармонійний танець з зеленим, є місце, чия історія стара, як сам час. Кьойджегіз – це справжній рай, розташований на сході Мармарису.

Округ Кьойджегіз знаходиться на північному березі однойменного озера. В древні часи це озеро було бухтою з берегами на Середземному морі. Але земля, яку наносила ріка Даламан/Dalaman, з часом звузила ділянку суходолу між морем та бухтою, в результаті чого утворилося озеро. В наші дні єдиною зв’язкою між озером та морем є ріка Дальян/Dalyan, по якій сплавляються на човнах та на каное.

В Кьойджегізі зберіглися руїни древнього міста Кауноса/Kaunos. Каунос є найстарішим з відомих поселень в регіоні. Археологічні розкопки свідчать, що люди почали селитися тут в VIII ст. до н.е. Регіон населяли римляни, перси та родосці. Серед древніх руїн знаходиться античний театр та могильні каміння.

Ви можете здійснити чудову прогулянку на човні по озеру Кьойджегіз під аромат апельсинових квітів, духмяних дерев та з видом на гору Сандрас/Sandras. Також вас можуть привітати черепахи вида Caretta-Caretta, що живуть на території спеціального природного заповіднику Кьойджегіз -Дальян.

Мешканці Кьойджегізу з гордістю знайомлять відвідувачів регіону із своїми місцевими звичаями та традиціями та пропонують свої місцеві страви. Район славиться пішохідними доріжками рекреаційних зон озера та відсутністю автомобільного руху в містечку. Також варто відзначити, що з метою запобігання забрудненню повітря взимку тут заборонено пічне опалення.

Сеферіхісар/Seferihisar

Сеферіхісар, розташований на півдні провінції Ізмір – це місце, де зустрічаються природа, історія та море. Сеферіхісар є першим містом в Туреччині, який приєднався до руху Cittaslow (Повільне місто).

Вуличні ліхтарі в Сеферіхісарі працюють на сонячній енергії. Насіння та розсаду вирощують тут же, а в місцях продажу місцевих продуктів замість целофанових пакетів користуються плетеними торбинками-авоськами. Ресторани в окрузі пропонують скуштувати страви місцевої кухні Сеферіхісару. На базарі, який працює щонеділі в фортеці Сигаджик/Sığacık, можна придбати домашні свіжі, органічні продукти.

Археологічний район Теос/Teos, що знаходиться в п’яти кілометрах від Сеферіхісару, зберігає найдавніші та найбільш значущі в регіоні археологічні знахідки. Теос є одним з 12 міст Іонійського союзу, та, на думку історика Павсанія, воно було засновано нащадками царя Беотії.

Сеферіхісар має 49-кілометрову берегову лінію з розкішними пляжами та бухтами. В цьому окрузі розташована найбільша в Туреччині кількість пляжів, які відмічені блакитним стягом. В Сеферіхісарі є 11 пляжів, які відзначені блакитним стягом, дев’ять з них є загальнодоступними міськими пляжами. Щоденні екскурсії на човнах по красивих бухтах району починаються від гавані Сигаджик/Sığacık.

Сеферіхісар вважається мандариновою столицею Туреччини та щороку в листопаді відзначає сезон мандаринів «Мандариновим Фестивалем». На фестивалі можна спробувати різні страви, приготовлені з мандаринів.

Окрім цитрусових Сеферіхісар також славиться своїми виноградниками.

Єніпазар/Yenipazar

Єніпазар – це маленький тихий округ, розташований на заході Туреччини, в Егейському регіоні, на території провінції Айдин. Відстань до центру міста Айдин – 40 км, до Кушадаси – 100 км.

Єніпазар побудований в долині ріки Мендерес/Menderes біля підніжжя гір Мадран Баба/Madran Baba, та його північна частина оточена лісами.

Неподалік від Єніпазар знаходиться древнє місто Ортосія, яке було населено в еллінський, римський та візантійський періоди.

Одне з міст, яке неодмінно варто відвідати в Єніпазари – це природний парк Ашаги Діп Гьолю/Aşağı Dip Gölü. В парку є оглядовий майданчик, платформи для риболовлі, вежа для спостерігання за птахами, а також пішохідні доріжки.

Насолоджуючись тишею природи, ви можете влаштувати пікнік, порибалити та спостерігати з вежі за життям качок, водяних курочок та багатьох інших птахів.

Гьокчеада/Gökçeada

Гьокчеада, розташований на північному заході Егейського регіону, є найбільшим островом в Туреччині. Острів славиться своїм унікальним географічним положенням та природними джерелами, які охороняються.

Завдяки просуненню сільського туризму, що розпочалося в 2008 році, та роботам по органічному сільському господарству, які розпочались в 2020 році, Гьокчеада пропонує своїм відвідувачам унікальну природну атмосферу. В червні 2011 року Гьокчеада був оголошений Cittaslow (повільним містом) та став першим та єдиним в мире «спокійним островом»!

Відвідувачі лишаються у захваті від розмаїття місцевих ремесл на острові, автентичних виробів ручної роботи, виробів місцевого народного промислу та зразків світового авангардного мистецтва. Цей острів є домом для різних традицій та звичаїв, багатої кулінарної культури та унікальної архітектури, який з радістю приймає усе це культурне розмаїття.

Морське життя на острові Гьокчеада є таким ж різноманітним Море, яке оточує острів, дуже багате на морського ляща, ставриду, макрель, морського окуня, карпа, кефаль, корали та інші види риби та морепродуктів.

Гьокчеада також відомий за назвою Імроз/İmroz. Вважається, що ця назва походить від імені міфологічного річного бога Імбрасоса. Назва «Імроз» також декілька разів згадується в «Іліаді» Гомера. За словами Гомера, в скелі на дні моря між Тенедосом та Імрозом була велетенська печера. Знову ж за словами Гомера, тут відпочивали коні Посейдона, та світ здригався. Під час Троянської війни мешканці Імрозу поселилися біля Трої. Гомер повідав нам, що коли Ахілл взяв у полон сина Пріама, цар Імроза викупив его та відправив назад до батька.

Фоча

Село Фоча, розташоване за 69 км на північний захід від Ізміру, на березі Егейського моря, зберігає у собі сліди різних періодів своєї п'ятитисячолітньої історії. Місто, історична назва якого було Фокея, також є домом для середземноморського тюленя-ченця. Село Фоча було важливим портом і свого часу славилося моряками і колоністами, крім того, жителі Фокеї відомі як перші, хто почав карбувати монети, змішуючи золото та срібло. Селище, в якому в різні часи жили різні цивілізації, є важливою археологічним заповідником Туреччини.

Зайнявши своє місце серед міст Cittaslow («повільні міста») у 2021 році завдяки своєму сталому способу життя, багатій археологічній спадщині, ендемічній флорі та фауні, Фоча також є місцем, де такі продукти, як оливки, виноград та інжир, виробляються з найвищою якістю , природним та органічним способом.

Місцеві жителі Фочі, що отримала своє місце у списку Cittaslow, віддані збереженню своїх традицій, ритуалів, культурних символів, ремесл та багато іншого.